Основна інформація та факти про суру Ан-Ніса
- Номер сури (розділу): 4
- Кількість віршів: 176
- Англійське значення: жінки
- Обкладинки Коран Джуз 4 до 6
Виберіть теми, які обговорюються в сурі Ан-Нісаа
Нижче наведені деякі з тем, які розглядаються в сурі Ан-Ніса.
- Не забирати грошей і майна сиріт і не користуватися їхніми слабкостями.
- Покарання за узурпацію майно дітей-сиріт.
- Розмовляйте з родичами, сиротами та нужденними (і ставтеся до них) ласкаво.
- Дайте жінкам усі їхні права.
- Спадкові частки в Іслам.
- Важливість не порушувати межі Аллах.
- Дискусія про покарання за непорядні дії.
- Необхідність покаяння у вчинках непристойності.
- Необхідність покаятися до того, як хтось помре, і не починати каятися, коли хтось усвідомлює, що наблизився до смерті, коли стає надто пізно для прийняття покаяння.
- У речах, які комусь не хотілося б мати, може бути добро (і навпаки).
- Заборона одружуватися з певними жінками (матерями, доньками, сестрами, тітками (сестрами батька і матері) та іншими, які згаданий в вірш 23).
- Юридичні питання, пов’язані з одруженням з жінками та необхідністю надати жінкам «махр» (гроші, які чоловік дає жінкам під час шлюбу) та інші права.
- Аллах створив людство «слабким».
- Необхідність триматися подалі від «майора». гріхи.
- Як вирішувати конфлікти в а Мусульманський шлюб. (Вірш 35)
- Настанова щодо того, як бути добрим до своїх батьків, найближчих родичів, сиріт, нужденних, сусідів і чужого сусіда, свого друга та інших, згаданих у вірші 36.
- Порада не бути жадібним.
- Аллах не любить тих, хто гордий (зарозумілий).
- Застереження проти тих, хто витрачає на благодійність лише для того, щоб отримати похвалу і визнання Аллаха.
- Правила молитви (салат)
- Аллах прощає, кого забажає, але Він не прощає тим, хто приєднує інших до Нього (у Його поклонінні та Його Божественності).
- Як Аллах благословив сім'ю і нащадків пророка Ібрагіма (Авраама). мудрість і благословення.
- Необхідність підкорятися Аллаху, Його Посланцю і вашому лідеру.
- Вирішуйте між людьми по справедливості.
- Незалежно від того, смерть буде переслідувати людину (смерть неминуча).
- Необхідність боротьби проти Сатана і тактика сатани слабка (для тих, хто щиро бореться проти цієї тактики та шепоту).
- Той, хто кориться пророку, кориться Аллаху (оскільки пророк був носієм послання Аллаха).
- Необхідність обдумати Коран і як такі роздуми доведуть автентичність Божественного послання.
- Керівництво надсилати вітання миру один одному. (Вірш 86)
- Аллах збере все людство під час Судного дня. (Вірш 87)
- Заборона вбивати іншого Мусульманський і покарання для тих, хто це робить.
- Інструкції щодо міграції, якщо справи стають складними для мусульман.
- Необхідність бути справедливим у вирішенні питань, навіть якщо це суперечить сім’ї та собі.
- Атрибути лицемірів, які включають лінощі в молитвах та інші атрибути.
- Попередження лицемірам, що вони понесуть найгіршу кару.
- Ясні вірші, які Ісус (Eesa) не був розіп’ятий, але їм здався таким. (Вірші 157 і 158)
- У Корані згадуються лише деякі пророки, яких Аллах посилав людству. (Вірш 164)
- Суворе застереження не говорити нічого про Аллаха, крім того, що є правдою і того, що Він сказав нам через Свої одкровення.
- та багато інших тем.
Сура Ан-Ніса Переклад арабською та англійською
1. О людство! Будьте вірні вашому Господу, Який створив вас з однієї людини (Адама), і з нього (Адама) Він створив його дружину [Хавву (Єву)], і з них обох Він створив багатьох чоловіків і жінок, і бійтеся Аллаха, через Якого ви вимагайте своїх взаємних (прав) і (не розривайте стосунків) маток (спорідненість) . Воістину, Аллах завжди спостерігає за вами.
2. І віддавайте сиротам їхнє майно, і не обмінюйте погане на добре, і не пожирайте їхнє майно до свого. Воістину, це великий гріх.
3. І якщо ти боїшся, що не зможеш поводитись справедливо з дівчатами-сиротами, то одружуйся з (іншими) жінками на свій вибір, двома, трьома або чотирма, але якщо ти боїшся, що не зможеш поводитись справедливо (з ними), то тільки один або (бранці та раби), якими володіють ваші правиці. Це ближче до того, щоб запобігти несправедливості.
4. І давайте жінкам (з якими ви одружуєтесь) їхній махр (обов'язкові весільні гроші, які чоловік дає своїй дружині під час одруження) з добрим серцем . Але якщо вони з власної волі повернуть вам якусь частину з цього, візьміть це та насолоджуйтесь цим, не боячись жодної шкоди (як дозволив це Аллах).
5. І не віддавайте безглуздим своє майно, яке Аллах зробив для вас засобом існування, а годуйте та одягайте їх ним, і говорите їм слова доброти та справедливості.
6. І випробовуйте сиріт (стосовно їхнього розуму), поки вони не досягнуть шлюбного віку; якщо ви знайдете в них здоровий розум, відпустіть їм їхнє майно, але не споживайте його марнотратно та поспішно, боячись, що вони виростуть, і кожен із опікунів багатий, той не повинен брати платні, але якщо він бідний, нехай він має для себе те, що є справедливим і розумним (відповідно до його роботи). І коли віддасте їм майно їхнє, візьміть свідчення перед ними; і Аллах Вседостатній, щоб взяти до уваги.
7. Існує частка для чоловіків і частка для жінок із того, що залишилося від батьків і найближчих родичів, будь то майно мале чи велике – законна частка.
8. А коли родичі, сироти та бідні присутні під час поділу майна, то дайте їм частину майна та скажіть їм слова доброти та справедливості.
9. Нехай ці (виконавці та опікуни) мають такий самий страх у своїх серцях, як і за своїх власних, якби залишили по собі слабких дітей. Нехай же бояться Аллаха та говорять добрі слова.
10. Воістину, ті, хто несправедливо з'їдають майно сиріт, вони з'їдають лише вогонь у своїх черевах, і вони будуть спалені в палаючому вогні!
11. Аллах наказує вам щодо ваших дітей (спадщини): чоловікові – частка, що дорівнює частці двох жінок; якщо (є) лише дочки, дві чи більше, їхня частка становить дві третини спадщини; якщо лише одна, її частка – половина. Батькам – шоста частка спадщини кожному, якщо померлий залишив дітей; якщо немає дітей, і батьки є (єдиними) спадкоємцями, мати отримує третину; якщо померлий залишив братів чи (сестер), мати отримує шосту частину. (Розподіл у всіх випадках) після виплати заповітів, які він міг заповісти, або боргів. Ви не знаєте, хто з них, чи ваші батьки, чи ваші діти, найближчі до вас за користю, (ці фіксовані частки) встановлені Аллахом. А Аллах – Всезнаючий, Мудрий.
12. У тому, що залишили ваші жінки, ваша частка становить половину, якщо вони не мають дітей; але якщо вони залишають дитину, ви отримуєте четверту частину того, що вони залишають після сплати спадщини, яку вони могли заповідати, або боргів. У тому, що ви залишите, їх (ваших дружин) частка становить четверту частину, якщо ви не залишите дітей; але якщо ви залишите дитину, вона отримає восьму частину того, що ви залишите після сплати спадщини, яку ви могли заповідати, або боргів. Якщо чоловік або жінка, про чию спадщину йде мова, не залишили ні нащадків, ні нащадків, але залишили брата або сестру, кожен з них отримує шосту частину; але якщо більше двох, вони діляться на третину; після сплати легацій, які він (чи вона) може заповідати, або боргів, щоб (нікому) не було завдано збитків. Це заповідь від Аллаха; і Аллах завжди Всезнаючий, Найтерпеливіший.
13. Це обмеження (встановлені) Аллахом (або постанови щодо законів успадкування), і той, хто підкоряється Аллаху та Його Посланцю (Мухаммеду), буде введений до Садів, де течуть річки (у Раю), щоб перебувати там, і це буде великим успіхом.
14. А кожного, хто не підкоряється Аллаху та Його Посланцю (Мухаммаду), і переступає Його межі, Він кине його у Вогонь, щоб перебувати в ньому; і він матиме ганебні муки.
15. А тих із ваших жінок, які вчинять незаконні статеві зносини, візьміть проти них свідчення чотирьох свідків з-поміж вас. Якщо ж вони свідчитимуть, то замкніть їх у будинках, доки не прийде до них смерть або доки Аллах не призначить їм якийсь інший шлях.
16. А двох із вас, які вчинять незаконні статеві зносини, покарайте обох. А якщо вони покаються (обіцяють Аллаху, що ніколи не повторять, тобто вчинять незаконні статеві зносини та інші подібні гріхи) та чинитимуть праведні справи, залиште їх у спокої. Воістину, Аллах — Той, Хто приймає покаяння , (і Він) — Наймилосердніший.
17. Аллах приймає тільки покаяння тих, хто робить зло через невігластво і дурість і незабаром після цього кається; саме їм Аллах простить, і Аллах завжди Всезнаючий, Мудрий.
18. Даремне покаяння тих, хто чинить лихі вчинки, доки смерть не зустріне одного з них і він не скаже: «Я каюся». А також тих, хто помирає, будучи невіруючими. Ми приготували для них болісне покарання.
19. О ви, які увірували! Вам заборонено успадковувати жінок проти їхньої волі, і ви не повинні поводитися з ними жорстоко, щоб відібрати частину дарованого вами махра, хіба що вони вчинять відкритого незаконного статевого акту. І живіть з ними з повагою. Якщо ви їх не любите, можливо, ви не любите щось, а Аллах принесе через це велике благо.
20. Але якщо ви маєте намір замінити дружину на іншу, і ви дали одному з них Cantar (золота, тобто велику кількість) як Mahr, не беріть жодної частини цього назад; чи прийняв би ти це неправомірно без права і (з) явним гріхом?
21. І як ви можете взяти це (назад), коли ви увійшли один до одного, і вони взяли від вас твердий і міцний завіт?
22. І не одружуйтеся з жінками, на яких одружилися ваші батьки, крім тих, що вже минули; справді, це був ганебний і найогидніший, і лихий шлях.
23. Заборонені для вас (для шлюбу): ваші матері, ваші дочки, ваші сестри, сестри вашого батька, сестри вашої матері, дочки вашого брата, дочки вашої сестри, ваша прийомна мати, яка дала вам смоктати, ваші сестри-годувальниці, матері твоїх дружин, твої пасинки під твоєю опікою, народжені від твоїх жінок, до яких ти пішов – але немає на тобі гріха, якщо ти не пішов у них (одружитися з їхніми дочками), – дружини твоїх синів хто (виходить) із власних стегон, і дві сестри в шлюбі одночасно, за винятком того, що вже минуло; Воістину, Аллах – Прощаючий, Милосердний.
24. Також (заборонені) жінки, які вже одружені, крім тих (полонених і рабинь), якими володіють ваші правиці. Так постановив вам Аллах. Усі інші дозволені, якщо ви прагнете (вийти за них заміж) з вашого майна, бажаючи цнотливості, не вчиняючи незаконних статевих зносин. Тож з тими, з ким ви мали статеві стосунки , давайте їм їхній махр, як передбачено; але якщо після того, як передбачено махр, ви погодитесь взаємно (дати більше), то на вас немає гріха. Воістину, Аллах Всезнаючий, Мудрий.
25. І хто з вас не має засобів, щоб одружитися на вільних, віруючих жінках, вони можуть одружитися на віруючих дівчатах з числа тих (полонених і рабів), якими володіють ваші правиці, і Аллах має повне знання про вашу віру, ви один з інший. Одружуйте їх з дозволу їх власного народу (опікунів, Аулії або господарів) і дайте їм їхній Махр відповідно до того, що розумно; вони (згадані вище полонянки та рабині) повинні бути цнотливими, не перелюбувати, не заводити хлопців. А після того, як вони були взяті заміж, якщо вони вчинили незаконний статевий акт, їх покарання вдвічі менше, ніж для вільних (незаміжніх) жінок. Це для того з вас, хто боїться бути пошкодженим у своїй релігії чи своєму тілі; але краще для вас, щоб ви стрималися, бо Аллах Прощає, Милосердний.
26. Аллах бажає роз'яснити вам (що дозволено, а що заборонено) та показати вам шляхи тих, хто був до вас, і прийняти ваше покаяння. Аллах — Всезнаючий, Мудрий.
27. Аллах бажає прийняти ваше покаяння, але ті, хто слідує своїм пожаданням, бажають, щоб ви (віруючі) сильно відхилилися від Правого Шляху.
28. Аллах бажає полегшити (тягар) для вас, а людина була створена слабкою (не може терпіти, щоб залишити статевий акт з жінкою).
29. О ви, хто вірує! Не їжте своє майно між собою несправедливо, якщо це не буде торгівля між вами за взаємною згодою. І не вбивайте себе (і не вбивайте один одного). Воістину, Аллах Милосердний до вас.
30. І того, хто вчинить це через агресію та несправедливість, Ми кинемо у вогонь, і це легко для Аллаха.
31. Якщо ви уникатимете великих гріхів, які вам заборонено робити, Ми відпустимо від вас ваші (малі) гріхи і допустимо вас до благородного входу (тобто Раю).
32. І не бажайте, щоб речі, в яких Аллах створив деяких з вас, перевершували інших. Для чоловіків є винагорода за те, що вони заробили, (і так само) для жінок є винагорода за те, що вони заробили, і просіть Аллаха про Його щедрість. Воістину, Аллах завжди все знає.
33. Ми призначили кожному спадкоємця того (майна), що залишилося від батьків та родичів. Тим же, з ким ви взяли обітницю (братерство), дай належну їм частку (за заповітом). Воістину, Аллах — Свідок кожної речі.
34. Чоловіки є захисниками та опікунами жінок, бо Аллах зробив одну з них кращою за іншу, і бо вони витрачають (на їхню підтримку) зі своїх статків. Тому праведні жінки віддано слухняні (Аллаху та своїм чоловікам) і за відсутності чоловіка охороняють те, що Аллах наказав їм охороняти (наприклад, їхню цнотливість, майно чоловіка тощо). Що ж до тих жінок, з боку яких ви бачите погану поведінку, то спочатку зауважте їх, потім відмовтеся ділити з ними ложа, і нарешті побийте їх (легко, якщо це корисно), а якщо вони повернуться до слухняності, то не шукайте проти них засобів (досади). Воістину, Аллах — Всевишній, Найвеличніший.
35. Якщо ви боїтеся розриву між ними двома (чоловіком і його дружиною), призначте (двох) арбітрів, одного з його родини, а іншого з її; якщо вони обидва бажають миру, Аллах спричинить їхнє примирення. Воістину, Аллах завжди Всезнаючий, Добре обізнаний у всьому.
36. Поклоняйся Аллаху і не приєднуйся до Нього в поклонінні, і роби добро батькам, родичам, сиротам, Аль-Масакіну (бідним), сусідам, які є близькими родичами, сусідам, які є незнайомцями, компаньйону поруч з тобою , мандрівник (ви зустрічаєтеся) і ті (раби), якими володіє ваша правиця. Воістину, Аллах не любить тих, хто гордий і хвалькуватий.
37. Ті, хто скупий і наказує іншим людям скупість і приховує те, що Аллах дарував їм зі Своїх щедрот. А для невіруючих Ми приготували ганебні муки.
38. А ті, хто витрачає своє майно, щоб показатися людям, і не вірують в Аллаха та в Останній день [вони є друзями шайтана (сатани)], а хто бере шайтана (сатану) за близького ближнього, то який жахливий близький ближній у нього!
39. І яка втрата для них, якби вони увірували в Аллаха та в Останній день, і вони витрачали те, що Аллах дав їм на прожиття? І Аллах завжди їх знає.
40. Обов'язково! Аллах не завдає зла навіть вазі атома (чи маленької мурашки), але якщо є якесь добро (зроблене), Він подвоює його і дає від Нього велику винагороду.
41. Як (буде) тоді, коли Ми приведемо свідка від кожного народу і Ми приведемо тебе (о Мухаммад) як свідка проти цих людей?
42. У той день ті, хто не повірив і не послухався Посланника (Мухаммеда), побажають, щоб вони були поховані в землі, але вони ніколи не зможуть приховати жодного факту від Аллаха.
43. О ви, хто вірує! Не підходьте до ас-саляту (молитви), коли ви перебуваєте в стані алкогольного сп’яніння, доки не зрозумієте (значення) того, що ви говорите, а також коли ви перебуваєте в стані джанаби (тобто в стані сексуальної нечистоти і ще не приймав ванну), за винятком подорожей по дорозі (без достатньої кількості води або просто проходження через мечеть), поки ви не вимиєте все своє тіло. І якщо ви захворіли, або перебуваєте в дорозі, або хтось із вас прийде після того, як відповість на поклик природи, або ви були в контакті з жінками (через статеві стосунки) і не знайдете води, зробіть тайаммум чистою землею і потріть її ваші обличчя та руки (Тайаммум) . Воістину, Аллах завжди прощає, прощає.
44. Хіба ти не бачив, як ті, кому була дана частина книги (юдеї), купують хибний шлях і бажають, щоб ти зійшов з Правдивого шляху.
45. Аллах має повне знання про ваших ворогів, і Аллах достатній як Валі (Захисник), і Аллах достатній як Помічник.
46. Серед юдеїв є такі, що зміщують слова з їхнього місця та кажуть: «Ми чули твоє слово (о Мухаммаде) та не слухаємося» та «Почуй, але нехай ти (о Мухаммаде) нічого не чуєш». А також вони перекручують язики та глузують з релігії (іслам). Якби ж вони сказали: «Ми чули та слухаємося» та «Поясни нам», то це було б краще для них і правильніше. Але Аллах прокляв їх за їхнє невір'я , тому вони увірували лише небагатьом.
47. О ви, кому дано Писання (юдеї та християни)! Вірте в те, що Ми відкрили (Мухаммаду), підтверджуючи те, що (вже) з вами, перш ніж Ми зітремо обличчя (зробивши їх схожими на потилицю; без носа, рота, очей тощо) і повернумо їх назад або проклянемо їх, як Ми прокляли тих, хто порушує суботу. І Заповідь Аллаха завжди виконується.
48. Воістину, Аллах не прощає, щоб товариші були встановлені з ним у поклонінні, але Він прощає, за винятком того (будь-що інше), кому Він забажає, і кожен, хто встановлює партнерів з Аллахом у поклонінні, він справді винайшов величезний гріх.
49. Хіба ви не бачили тих, хто вимагає святості для себе. Ні, але Аллах освячує тих, кого Він забажає, і вони не зазнають несправедливості, навіть дорівнює розміру Фатіла (луската нитка в довгій щілині фінікової кісточки).
50. Подивіться, як вони вигадують брехню проти Аллаха, і досить цього як явного гріха.
51. Хіба ти не бачив тих, кому була дана частина Святого Письма? Вони вірять у Джібта і Тагута і кажуть невіруючим, що вони краще наставлені щодо шляху, ніж віруючі (мусульмани).
52. Це ті, кого Аллах прокляв, а тому, кого Аллах проклинає, ти не знайдеш йому (жодного) помічника,
53. Чи вони мають частку в пануванні? Тоді в такому випадку вони б не дали людству навіть Накіру (крапка на зворотному боці фінікової кісточки).
54. Чи ж вони заздрять людям (Мухаммеду та його послідовникам) за те, що Аллах дав їм зі Своєї щедрості ? Тоді Ми вже дарували родині Ібрагіма (Авраама) Писання та Сунну (Сунну – Божественне натхнення для тих пророків, що не було написане у формі книги) та дарували їм велике царство.
55. З них були (деякі), які увірували в нього (Мухаммада), і з них були (деякі), які відвертали свої обличчя від нього (Мухаммада); і досить пекла, щоб спалити (їх).
56. Обов'язково! Тих, хто не увірував у Наш аят (докази, докази, вірші, уроки, знамення, одкровення тощо), Ми спалимо у вогні. Щоразу, коли їхні шкури будуть підсмажені, Ми замінимо їх на інші шкури, щоб вони відчули кару. Воістину, Аллах завжди Наймогутніший, Всемудрий.
57. А тих, хто вірує (в Єдність Аллаха – ісламський монотеїзм ) та чинить праведні діяння, Ми введемо до садів, де течуть річки (Рай), і вони перебуватимуть там вічно. Там у них будуть чисті дружини (без менструацій, калу, сечі тощо) і Ми введемо їх до темряви простору та глибини (Рай).
58. Воістину! Аллах наказує вам повертати довірене тим, кому воно належить. І коли ви судите людей, то судіть справедливо. Воістину, яке ж чудове вчення, яке Він (Аллах) вам дає! Воістину, Аллах — Всечуючий, Всевидючий.
59. О ви, які увірували! Коріться Аллаху та коріться Посланнику (Мухаммеду) і тим з вас (мусульман), хто має владу. (А) якщо ви розходитеся в думках між собою, то звертайтеся до Аллаха та Його Посланника (ﷺ), якщо ви вірите в Аллаха та в Судний день . Це краще та слушніше для остаточного вирішення.
60. Чи бачив ти тих (лицемірів), які стверджують, що вірять у те, що було послано тобі, і в те, що було послано до тебе, і бажають звернутися за судом (у своїх суперечках) до тагута (лжесуддів тощо), хоча їм наказано відкидати їх? Але шайтан (сатана) хоче звести їх з пуття?
61. І коли їм сказано: «Прийдіть до того, що зіслав Аллах, і до Посланника (Мухаммада)», ви (Мухаммад) бачите, як лицеміри відвертаються від вас (Мухаммада) з огидою.
62. Як тоді, коли катастрофа спіткає їх через те, що їхні руки послали, вони приходять до вас, клянучись Аллахом: «Ми мали на увазі не більше, ніж доброзичливість і примирення!»
63. Вони (лицеміри) - це ті, про яких Аллах знає, що в їхніх серцях; тому відверніться від них (не карайте їх), але наставляйте їх і говоріть їм дієві слова (тобто вірити в Аллаха, поклонятися Йому, підкорятися Йому і боятися Його), щоб досягти їхньої нутрощі.
64. Ми не посилали жодного Посланця, але щоб нам підкорятися з дозволу Аллаха. Якби вони (лицеміри), коли вони були несправедливі по відношенню до самих себе, прийшли до тебе (Мухаммада) і благали Аллаха прощення, а Посланник благав прощення для них: воістину, вони знайшли б Аллаха Всепрощаючим (Тим, Хто приймає покаяння) ), Милосердний.
65. Але ні, клянусь твоїм Господом, у них не буде віри, доки вони не зроблять тебе (о Мухаммад) суддею у всіх суперечках між ними, і не знайдуть у собі опору проти твоїх рішень, і не приймуть (їх) з повною покорою.
66. І якби Ми наказали їм (сказавши): «Вбивайте себе (тобто невинні вбивають винних) або покиньте свої домівки», — дуже мало хто з них зробив би це. але якби вони зробили те, що їм було сказано, це було б краще для них і зміцнило б їхню (віру);
67. І справді, тоді Ми мали б дати їм велику нагороду від Себе.
68. І дійсно, Ми повинні були направити їх на Прямий шлях.
69. А ті, хто кориться Аллаху та Посланнику (Мухаммеду), будуть серед тих, кому Аллах дарував Свою благодать, серед пророків, сіддікунів (тих послідовників пророків, які першими увірували в них, як Абу Бакр ас-Сіддік), мучеників та праведників. І які ж чудові ці сподвижники!
70. Така щедрість від Аллаха , і Аллах — Достатній як Всезнаючий.
71. О ви, хто вірує! Дотримуйтесь заходів обережності та вирушайте (в експедицію) групами, або вирушайте разом.
72. Серед вас є той, хто зволікає (від битви на шляху Аллаха). Якщо вас спіткає нещастя , він каже: «Воістину, Аллах обдарував мене тим, що мене не було серед них».
73. Але якщо щедрість (перемога і здобич) прийде до вас від Аллаха, він обов'язково скаже - ніби між вами і ним ніколи не було зв'язків прихильності - «О! Я б хотів, щоб я був з ними; тоді б я досяг великого успіху (хорошої частки здобичі)».
74. Нехай ті (віруючі), які продають життя цього світу заради майбутнього життя, б'ються на шляху Аллаха, а хто б'ється на шляху Аллаха і буде вбитий або здобуде перемогу, того Ми обдаруємо великою нагородою.
75. І що поганого з вами, що ви боретеся не на шляху Аллаха, а за слабких, погано поводилися і пригноблених серед чоловіків, жінок і дітей, чий крик: «Господи наш! Визволи нас із цього міста, люди якого гнобителі; і воскреси нам від Себе Того, Хто захистить, і підійми нам Того, Хто допоможе».
76. Ті, хто вірить, борються на шляху Аллаха, а ті, хто не вірує, борються на шляху Тагута (Сатани тощо). Тож бийтеся проти друзів Шайтана (Сатани); Завжди слабка змова Шайтана (Сатани).
77. Хіба ти не бачив тих, яким було наказано стримати руки (від бою), здійснювати молитву (Ікамат-ас-Салат) та давати закят, але коли їм було призначено битися, то ось частина з них боїться людей так само, як вони бояться Аллаха , або навіть більше. Вони кажуть: «Господи наш! Чому Ти наказав нам битися? Якби ж Ти дав нам короткий відстрочку?» Скажи: «Коротка насолода цим світом . Майбутнє життя (набагато) краще для тих, хто боїться Аллаха, і з вами не вчинять несправедливо, навіть як з Фатілою (лускатою ниткою в довгому розрізі фінікової кісточки).»
78. «Де б ви не були, смерть наздожене вас, навіть якщо ви перебуваєте в міцних і високих фортецях!» І якщо їх досягає якесь добро, вони кажуть: «Це від Аллаха», але якщо їх спіткає якесь зло, вони кажуть: «Це від тебе (о Мухаммад)». Скажи: «Все від Аллаха», то що не так з цими людьми, що вони не розуміють жодного слова?
79. Все, що з добра досягає вас, - від Аллаха, але все, що з вас спіткає зло, - від вас самих. І Ми послали тебе (о Мухаммад) як Посланця до людства, і Аллаха достатньо як Свідка.
80. Той, хто підкоряється Посланнику (Мухаммаду), справді підкорявся Аллаху, але той, хто відвертається, тоді Ми не послали тебе (о Мухаммад) як спостерігача за ними.
81. Вони кажуть: «Ми слухняні», але коли вони залишають вас (Мухаммада), частина з них проводить всю ніч у плануванні іншого, ніж те, що ви говорите. Але Аллах записує їхні нічні (ділянки). Тож відверніться від них (не карайте їх) і покладіться на Аллаха. І Аллах завжди Вседостатній як Упорядник справ.
82. Хіба вони тоді не розглядають уважно Коран? Якби це було від іншого, а не від Аллаха, вони напевно знайшли б у ньому багато протиріч.
83. Коли до них доходить якась справа, що стосується (громадської) безпеки чи страху, вони повідомляють про це (серед людей). Якби вони тільки повідомили про це Посланцю або тим, хто має серед них владу , то ті, хто має до вас доручення, зрозуміли б це від них (безпосередньо). Якби не милість Аллаха до вас, ви б пішли за шайтаном (сатаною), окрім небагатьох із вас.
84. Тоді боріться (о Мухаммад) на шляху Аллаха, вам не покладено завдання (несуть відповідальності), крім вас самих, і підбурюйте віруючих (боротися разом з вами), можливо, Аллах стримає злу силу невіруючих. А Аллах сильніший у силі і сильніший у покаранні.
85. Той, хто заступається за добру справу, отримає винагороду, а той, хто заступається за злу справу, матиме частку в її тягарі. І Аллах завжди Всемогутній (і також Всесвідок) усе.
86. Коли вас вітають вітанням, вітайте у відповідь тим, що краще за нього, або (принаймні) відповідайте рівним чином. Безсумнівно, Аллах завжди ретельно рахує з усіма речами.
87. Аллах! La ilaha illa Huwa (ніхто не має права на поклоніння, крім Нього). Напевно, Він збере вас разом у День воскресіння, в чому немає жодних сумнівів. І хто правдивіший у словах, ніж Аллах?
88. Тоді що з вами, що ви розділилися на дві сторони щодо лицемірів? Аллах повернув їх (до невірства) через те, що вони заслужили. Чи бажаєте ви направити того, кого Аллах збив зі шляху? А той, кого Аллах ввів у оману, ти ніколи не знайдеш для нього жодного шляху (прямого шляху).
89. Вони бажають, щоб ви відкинули віру , як відкинули її вони, і щоб ви всі стали рівними. Тож не беріть від них друзів, доки вони не переселяться на шлях Аллаха. А якщо вони відвернуться, то беріть їх і вбивайте, де б ви їх не зустріли, і не беріть від них ні друзів, ні помічників.
90. За винятком тих, хто приєднується до групи, між вами і якою є угода (про мир), або тих, хто наближається до вас своїми грудьми, стримуючи боротися з вами, а також боротися зі своїм народом. Якби Аллах хотів, Він справді дав би їм владу над вами, і вони б воювали з вами. Отже, якщо вони відступлять від вас, і не воюють проти вас, і запропонують вам мир, тоді Аллах не відкрив вам шляху проти них.
91. Ви знайдете інших, які бажають мати безпеку від вас і безпеку від своїх людей. Кожного разу, коли їх повертають до спокуси, вони піддаються їй. Якщо вони не відступлять від вас, не запропонують вам мир і не стримають своїх рук, візьміть (тримайте) їх і вбийте, де б ви їх не зустріли. У їхньому випадку Ми надали вам чіткий ордер проти них.
92. Не для віруючого вбивати віруючого, за винятком (якщо це було) помилково, і кожен, хто вбиває віруючого помилково, (це встановлено, що) він повинен звільнити віруючого раба та компенсацію (кровні гроші, тобто Дія) передається родині покійного, якщо вони не перерахують її. Якщо покійний належав до воюючих з вами людей і був віруючим; звільнення віруючого раба (приписано), і якщо він належав до народу, з яким у вас є договір про взаємний союз, компенсація (гроші за кров – Дія) повинна бути виплачена його родині, а віруючий раб повинен бути звільнений. І той, хто вважає це (покаяння звільнення раба) поза його можливостями, він повинен постити протягом двох місяців поспіль, щоб шукати покаяння в Аллаха. А Аллах завжди Всезнаючий, Мудрий.
93. А хто навмисно вб'є віруючого, тому відплатою буде Пекло, де він перебуватиме вічно. На нього чекає гнів і прокляття Аллаха , і йому приготована велика кара.
94. О ви, хто вірує! Коли ви йдете (воювати) на шляху Аллаха, перевірте (правду) і не кажіть нікому, хто вітає вас (приймаючи іслам): «Ти не віруючий»; шукаючи тлінних благ мирського життя. У Аллаха набагато більше прибутків і здобичі. Як він зараз, так і ви самі були раніше, поки Аллах не надав вам Свої милості (тобто наставив вас до ісламу), тому будьте обережні в розрізненні. Аллах завжди добре знає те, що ви робите.
95. Нерівні ті з віруючих, які сидять (вдома), за винятком тих, хто є інвалідами (внаслідок травми, сліпих чи кульгавих тощо), і тих, хто наполегливо бореться на шляху Аллаха своїм багатством і їхні життя. Аллах віддав перевагу в класах тим, хто наполегливо прагне і бореться зі своїм багатством і своїм життям над тими, хто сидить (вдома). Кожному Аллах пообіцяв добро (Рай), але Аллах віддав перевагу тим, хто наполегливо бореться, над тими, хто сидить (вдома), великою винагородою;
96. Ступені (вищих) ступенів від Нього, а також Прощення та Милосердя. А Аллах – Прощаючий, Милосердний.
97. Воістину! Щодо тих, кого ангели беруть (у смерті), поки вони кривдять собі (оскільки вони залишилися серед невіруючих, хоча для них була обов’язкова еміграція), вони (янголи) кажуть (їм): «У якому (стані) ви були ?» Вони відповідають: «Ми були слабкі й пригноблені на землі». Вони (ангели) кажуть: «Хіба земля Аллаха не була достатньо просторою, щоб ви могли переселитися на неї?» Такі люди знайдуть своє місце проживання в пеклі – яке лихе місце!
98. За винятком слабких серед чоловіків, жінок і дітей, які не можуть розробити план і не в змозі керувати своїм шляхом.
99. Для них є надія, що Аллах простить їх, а Аллах завжди прощає, часто прощає.
100. Той, хто переселяється (зі своєї домівки) на шляху Аллаха, знайде на землі багато місць для проживання та достаток для життя. А хто покине свою домівку як переселенець до Аллаха та Його Посланця, і його спіткає смерть, то нагорода його неодмінно належить Аллаху. Аллах — Всепрощаючий, Милосердний.
101. І коли ви (мусульмани) подорожуєте по землі, то не буде для вас гріха, якщо ви скоротите свій намаз (салат), якщо ви боїтеся, що невіруючі можуть напасти на вас, воістину, невіруючі — ваші явні вороги.
102. Коли ти (о Посланник Мухаммад) будеш серед них і ведеш їх в ас-салат (молитві), нехай одна частина з них встане [в салаті (молитві)], а ти візьмеш їхню зброю з ними; коли вони закінчать свої поклони, нехай вони займуть свої позиції в тилу і нехай інша сторона підійде, яка ще не молилася, і нехай вони моляться з вами, дотримуючись усіх заходів обережності та маючи зброю. Ті, які не вірують, бажають, якщо ви недбало поставилися до своєї зброї та свого багажу, напасти на вас одним поривом, але на вас немає гріха, якщо ви відкладете свою зброю через незручності дощу або через те, що ви хворі, але вживайте всіх заходів обережності. Воістину, Аллах приготував для невіруючих принизливу муку.
103. Коли ви закінчите намаз (молитву – соборну), згадуйте Аллаха стоячи, сидячи і лежачи на боці, а коли ви вільні від небезпеки, зробіть намаз (Ікамат-ас-Намаз). Воістину, молитва наказується віруючим у визначені години.
104. І не будьте слабкими у переслідуванні ворога! Якщо ви страждаєте (труднощі), то, безперечно, вони (також) страждають (труднощі), як і ви. Але ви маєте надію від Аллаха (на винагороду, тобто Рай) на те, на що вони не сподіваються. А Аллах — Всезнаючий, Мудрий.
105. Воістину, Ми зіслали тобі (о Мухаммаде) Писання (цей Коран) з істиною, щоб ти судив між людьми за тим, що показав тобі Аллах (тобто навчив тебе через Божественне натхнення), тож не будь заступником невірних.
106. І шукайте прощення в Аллаха, бо Аллах завжди прощає, милосердний.
107. І не сперечайтеся від імені тих, хто обманює себе. Воістину, Аллах не любить тих, хто зраджує його довіру і потурає злочинам.
108. Вони можуть приховувати (свої злочини) від людей, але вони не можуть приховати (їх) від Аллаха, тому що Він з ними (за Його знанням), коли вони вночі плетуть змови словами, які Він не схвалює, і Аллах завжди охоплює що вони роблять.
109. Ви ж сперечалися за них у цьому житті , але хто ж буде сперечатися за них з Аллахом у День Воскресіння, або хто тоді буде їхнім захисником?
110. А той, хто чинить зло або кривдить себе, а потім просить прощення у Аллаха , знайде Аллаха Всепрощаючим, Милосердним.
111. А хто заробляє гріх, той заробляє його тільки проти себе. А Аллах завжди Всезнаючий, Мудрий.
112. І той, хто заробляє провину або гріх, а потім кидає це комусь невинному, той справді обтяжує себе неправдою та явним гріхом.
113. Якби не була на тобі (о Мухаммаде) благодать Аллаха та Його милосердя , то група з них неодмінно вирішила б звести тебе з розуму, але (насправді) вони зводять з розуму нікого, крім самих себе, і вони не можуть завдати тобі жодної шкоди. Аллах зіслав тобі Писання (Коран) та Аль-Хікму (ісламські закони, знання дозволеного та забороненого, тобто Сунну Пророка – законні шляхи), і навчив тебе тому, чого ти не знав. І велика благодать Аллаха для тебе (о Мухаммаде).
114. Немає нічого доброго в більшості їхніх таємних розмов, окрім того, хто наказує Садаку (милостиню на шляху Аллаха), або Ма'руф (ісламський монотеїзм та всі добрі та праведні справи, які приписав Аллах), або примирення між людьми, і тому, хто робить це, прагнучи благодаті Аллаха , Ми даруємо велику нагороду.
115. І той, хто суперечить і виступає проти Посланника (Мухаммада) після того, як йому ясно вказано правильний шлях, і йде іншим шляхом, ніж віруючі. Ми залишимо його на обраному ним шляху і спалимо його в пеклі — яке лихе місце.
116. Воістину, Аллах не прощає (гріха) приєднання до Нього співучасників у поклонінні, але Він прощає гріхи, кому забажає. А той, хто приєднує до Нього співучасників у поклонінні, той дуже збився з шляху.
117. Вони (всі ті, хто поклоняється іншим, ніж Аллах) не закликають нічого, крім жіночих божеств, крім Нього (Аллаха), і вони не закликають нічого, крім Шайтана (Сатани), наполегливого бунтаря!
118. Аллах прокляв його. І він [Шайтан (Сатана)] сказав: «Я візьму з твоїх рабів визначену частину ;
119. Воістину, Я введу їх в оману, і, безперечно, Я пробуджу в них помилкові бажання; і, звичайно, я накажу їм відрізати вуха худобі, і справді, я накажу їм змінити природу, створену Аллахом». І той, хто приймає Шайтана (Сатану) як Валі (захисника або помічника) замість Аллаха, безумовно, зазнав явної втрати.
120. Він [Шайтан (Сатана)] дає їм обіцянки і збуджує в них помилкові бажання; і обіцянки Шайтана (Сатани) не що інше, як обман.
121. Житлом таких (людей) є пекло, і вони не знайдуть звідти виходу.
122. Але тих, хто увірував (в єдиність Аллаха – ісламський монотеїзм) і творив праведні вчинки, Ми допустимо до Садів, під якими течуть ріки (тобто до Раю), щоб жити там вічно. Обітниця Аллаха є Істиною, і чиї слова можуть бути правдивішими за слова Аллаха? (Звичайно, жодного).
123. Це не буде відповідати вашим бажанням (мусульман), ані бажанням людей Писання (іудеїв і християн), кожен, хто чинить зло, отримає за це винагороду, і він не знайде жодного захисника чи помічника, крім Аллаха. .
124. І кожен, хто робить праведні добрі вчинки, чоловік чи жінка, і є істинно віруючим в Єдність Аллаха (мусульманин), такий увійде в Рай і не в останню чергу несправедливість, навіть розміром з Накіра (плямка на спині фініковий камінь), буде зроблено їм.
125. І хто може бути кращим у релігії, ніж той, хто підкоряє своє обличчя (себе) Аллаху (тобто слідує релігії Аллаха ісламського монотеїзму); і він Мухсін (доброчинець – див. V.2:112). І дотримується релігії Ібрагіма (Авраама) Ханіфи (ісламський монотеїзм – поклонятися нікому, крім Аллаха). І Аллах прийняв Ібрагіма (Авраама) як Халіла (близького друга).
126. Аллаху належить усе, що на небесах, і все, що на землі. Аллах — Всеохопний.
127. Вони запитують у вас правових настанов щодо жінок, скажіть: «Аллах наставляє вас про них і про те, що написано вам у Книзі щодо дівчат-сиріт, яким ви не даєте встановлених часток (стосовно Махра та спадщини), але яким ви бажання одружитися, і (щодо) дітей, які є слабкими та пригнобленими, і що ви твердо стоїте за справедливість до сиріт. І будь-яке добро, яке ви робите, Аллах завжди знає про це.
128. А якщо жінка боїться жорстокості чи зради з боку чоловіка, то на них обох немає гріха, якщо вони укладуть мир між собою; а мир – це краще. А людська душа піддається жадібності. Але якщо ви чините добро та уникаєте зла , то воістину, Аллах добре знає те, що ви робите.
129. Ви ніколи не зможете домогтися ідеальної справедливості між дружинами, навіть якщо це ваше палке бажання, тому не надто схиляйтеся до однієї з них (приділяючи їй більше свого часу та забезпечення), щоб залишити іншу на повісті ( тобто ні розлучений, ні одружений). І якщо ви будете діяти по справедливості, і будете робити все, що є правильним, і будете боятися Аллаха, тримаючись подалі від усього, що є поганим, тоді Аллах — Прощаючий, Милосердний.
130. А якщо вони розлучяться , то Аллах надасть кожному з них достаток зі Своєї щедрості. Аллах — Достатній для потреб Своїх створінь, Мудрий.
131. Аллаху належить усе, що на небесах, і все, що на землі. І воістину, Ми рекомендували людям Писання перед вами і вам (о мусульманам), щоб ви (всі) боялися Аллаха і виконували свій обов’язок перед Ним, але якщо ви не віруєте, то Аллаху належить усе, що є в небеса і все, що на землі, і Аллах завжди багатий (вільний від усіх потреб), гідний усякої похвали.
132. Аллаху належить усе, що на небесах, і все, що на землі. І Аллах завжди Вседостатній як Упорядник справ.
133. Якщо Він забажає, Він може забрати вас, о люди, і привести інших. І Аллах завжди Всемогутній над цим.
134. Хто бажає нагороди в цьому житті , у того є нагорода в цьому житті та в майбутньому. Аллах — Всечуючий, Всевидючий.
135. О ви, хто вірує! Твердо відстоюйте справедливість, як свідки Аллаха, навіть якщо це проти вас самих, або ваших батьків, або ваших родичів, багатих він чи бідних, Аллах кращий захисник для обох (ніж ви). Тож не дотримуйтеся пожадливостей (ваших сердець), щоб ви не уникнули справедливості, і якщо ви спотворите своє свідчення або відмовляєтеся дати його, воістину, Аллах завжди добре обізнаний про те, що ви робите.
136. О ви, хто вірує! Віруйте в Аллаха, і в Його Посланника (Мухаммада), і в Книгу (Коран), яку Він зіслав Своєму Посланнику, і в Писання, яке Він зіслав тим, хто був перед ним, і кожен, хто не вірує в Аллаха, Його Ангелів, Його Книг, Його Посланців і Останнього Дня, тоді він справді заблукав далеко.
137. Воістину, ті, хто вірять, потім не вірують, потім вірують (знову), і (знову) не вірують, і продовжують зростати в невірстві; Аллах не пробачить їм і не направить їх на шлях (правий).
138. Сповісти лицемірів про те, що на них чекає болісне покарання.
139. Невже ті, хто вважає невіруючих своїми захисниками (захисниками, помічниками чи друзями) замість віруючих, шукають у них честі , влади та слави? Воістину, Аллаху належить уся честь, влада та слава.
140. Тобі вже було відкрито в Книзі (цьому Корані), що коли ти чуєш, як заперечують і глузують з віршів Аллаха , то не сидіть з ними, доки вони не заговорять про щось інше. (Але якщо ти залишишся з ними), то ти будеш подібний до них. Воістину, Аллах збере лицемірів та невірних усіх разом у Пеклі,
141. Ті (лицеміри), які чекають і спостерігають про вас; якщо ви отримуєте перемогу від Аллаха, вони кажуть: «Хіба ми не були з вами», але якщо невіруючі досягають успіху, вони кажуть (їм): «Хіба ми не заволоділи вами і не захистили ми вас від віруючих?» Аллах розсудить між вами (всіма) в День Воскресіння. І ніколи Аллах не дасть невіруючим шлях (перемогти) над віруючими.
142. Воістину, лицеміри намагаються обдурити Аллаха , але саме Він обманює їх. А коли вони встають під час молитви (а-Салат), то стоять ліниво та бажаючи показатися людям, і мало згадують Аллаха.
143. (Вони) хитаються між тим і тим, не належать ні до тих, ні до тих, а кого Аллах збиває з пуття , для того ти не знайдеш шляху (до істини – Ісламу).
144. О ви, хто вірує! Не приймайте за Аулії (захисників, помічників або друзів) невіруючих замість віруючих. Чи бажаєте ви запропонувати Аллаху явний доказ проти себе?
145. Воістину, лицеміри будуть у найглибших глибинах Вогню, і ти не знайдеш їм помічника.
146. Окрім тих, які покаються (від лицемірства), творять праведні справи, тримаються Аллаха та очищають свою релігію заради Аллаха (не поклоняючись нікому, окрім Аллаха, і творячи добро лише заради Аллаха, а не для хизування), то вони будуть з віруючими. І Аллах дарує віруючим велику нагороду.
147. За що Аллах карає вас, якщо ви дякували (Йому) і вірили в Нього. Аллах завжди цінує (благо), Всезнаючий.
148. Аллах не любить, щоб зло було висловлено публічно, за винятком того, хто був скривджений. А Аллах завжди Всечуючий, Всезнаючий.
149. Чи ви (люди) розкриваєте (добрими словами подяки) добру справу (зроблену вам у вигляді ласки кимось), чи приховуєте її, чи прощаєте зло, … воістину, Аллах завжди прощає , Всемогутній.
150. Воістину, ті, хто не вірує в Аллаха і Його Посланців і бажають провести різницю між Аллахом і Його Посланцями (віруючи в Аллаха і не віруючи в Його Посланців), кажучи: «Ми віримо в одних, але відкидаємо інших», і бажають прийняти шлях між ними.
151. Вони насправді невіруючі. А для невіруючих Ми приготували принизливу муку.
152. А тим, які увірували в Аллаха та Його посланців і не розрізняли жодного з них, Ми даруємо їхню нагороду. Аллах — Всепрощаючий, Милосердний.
153. Люди Писання (євреї) просять тебе, щоб книга зійшла на них з небес. Справді, вони просили Мусу (Мойсея) навіть більше, ніж це, коли вони сказали: «Покажи нам Аллаха привселюдно», але вони були вражені громом і блискавкою за свою злочестивість. Тоді вони поклонялися тельцю навіть після того, як до них приходили явні докази, докази та ознаки. (Навіть) тому Ми пробачили їм. І Ми дали Мусі (Мойсеєві) явний доказ влади.
154. І для їхнього завіту Ми підняли над ними Гору і (в іншому випадку) Ми сказали: «Увійдіть до воріт, поклонившись (або вклонившись) зі смиренням»; Ми наказали їм: «Не порушуйте (виконуючи мирські справи в) суботу (суботу)». І Ми взяли від них твердий завіт.
155. Через те, що вони порушили заповіт і відкинули аят (докази, докази, вірші, уроки, знамення, одкровення тощо) Аллаха, і через те, що вони несправедливо вбивали пророків, і через те, що вони сказали: «Наші серця закутані (покривалами, тобто ми не розуміємо, що говорять посланці)» – ні, Аллах запечатав їхні серця через їхнє невір’я, тому вони вірують небагато.
156. І через їхнє (юдеїв) невір'я та висловлювання проти Мар'ям (Марії) тяжкого неправдивого звинувачення (що вона вчинила незаконні статеві зносини);
157. І за те, що вони сказали (хвастощаво): «Ми вбили Месію Ісу (Ісуса), сина Мар’ям (Марії), Посланника Аллаха», – але вони не вбили його і не розіп’яли, а подібність Іси (Ісуса) була надана іншій людині (і вони вбили цю людину). Ті, хто розходяться в думках щодо цього, сповнені сумнівів. Вони не мають (певних) знань, вони слідують лише здогадкам. Воістину, вони не вбили його [тобто Ісу (Ісуса), сина Мар’ям (Марії)]:
158. Але Аллах підняв його [Ісуса (Ісуса)] (з його тілом і душею ) до Себе (і він на небесах). Аллах — Всемогутній, Мудрий.
159. І немає жодного з людей Писання (юдеїв та християн), хто не увірував би в нього [Ісуса (Ісуса), сина Мар’ям (Марії), як у Посланця Аллаха та людину] до його [Іси (Ісуса) або юдея чи християнина] смерті (під час появи ангела смерті). А в День Воскресіння він [Іса (Ісус)] буде свідком проти них.
160. За кривду євреїв Ми заборонили їм певну добру їжу, яка була їм дозволена, і за те, що вони перешкоджали багатьом на Шляху Аллаха;
161. І вони брали Ріба (лихварство), хоча їм було заборонено брати це, і вони пожирали матеріальні цінності людей протиправно (хабарництво тощо). А для невіруючих серед них Ми приготували болісну муку.
162. А тим із них, хто має глибоке знання, і віруючим, які вірять у те, що було послано тобі (Мухаммеду), і те, що було послано до тебе, а також тим, хто чинить намаз (Ікамат-ас-Салат), дає закят і вірує в Аллаха та в Останній день, – тим Ми даруємо велику нагороду.
163. Воістину, Ми надихнули тобі (о Мухаммаде), як надихнули Нуха (Ноя) та пророків після нього. Ми надихнули Ібрагіма (Авраама), Ісмаїла (Ізмаїла), Ісака (Ісаака), Якуба (Якова) та Аль-Асбата [дванадцятьох синів Якуба (Якова)], Іїсу (Ісуса), Аюба (Йова), Юнуса (Йону), Гаруна (Аарона) та Сулеймана (Соломона), а Давуду (Давиду) Ми дарували Забур (Псалми).
164. І Посланців Ми згадували тобі раніше, і Посланців Ми не згадували тобі, – а з Мусою (Мойсеєм) Аллах говорив прямо.
165. Посланці як носії добрих звісток, так і застережень, щоб людство не мало жодних претензій до Аллаха після Посланців. Аллах — Всемогутній, Мудрий.
166. Аллах свідчить про те, що Він зіслав тобі (о Мухаммаде). Він зіслав це зі Своїм знанням, і ангели свідчать. Аллах — достатній Свідок.
167. Воістину, ті, хто не вірують [приховуючи істину про Пророка Мухаммеда та його послання про справжній ісламський монотеїзм, записане разом з ними в Таурат (Тора) та Інджил (Євангеліє)] та відвертають [людство] від Шляху Аллаха (ісламського монотеїзму), ті, безперечно, дуже збилися з путі. ( Тафсір Аль-Куртубі). (Див. V.7:157)
168. Воістину, тим, які не вірують і чинили несправедливо [приховуючи істину про Пророка Мухаммеда та його послання про істинний ісламський монотеїзм, записане разом з ними в Таурат (Тора) та Інджил (Євангеліє)], Аллах не простить їм і не поведе їх ні на який шлях, – ( Тафсір Аль-Куртубі).
169. Крім шляху до пекла, щоб жити в ньому вічно, і це завжди легко для Аллаха.
170. О людство! Воістину, до вас прийшов Посланник (Мухаммад) з істиною від вашого Господа, тож вірте в нього, це краще для вас. Але якщо ви не віруєте, то, звичайно, Аллаху належить усе, що на небесах і на землі. А Аллах завжди Всезнаючий, Мудрий.
171. О люди Святого Письма (юдеї та християни)! Не перевищуйте обмежень у вашій релігії і не кажіть про Аллаха нічого, крім правди. Месія 'Іса (Ісус), син Мар'ям (Марії), був (не більше ніж) Посланником Аллаха і Його Словом («Будь!» - і він був), яке Він дарував Мар'ям (Марії) і духу (Рух) створений Ним; тому віруйте в Аллаха і Його посланців. Не кажи: «Три (трійця)!» Припиніть! (це) краще для вас. Бо Аллах є (єдиний) Єдиний Ілах (Бог), слава Йому (Найбільший Він) над народженням сина. Йому належить усе, що на небесах, і все, що на землі. І Аллах Вседостатній як Упорядник справ.
172. Месія ніколи не буде гордим, відкидаючи бути рабом Аллаха , а також ангелів, які близькі (до Аллаха). А тих, хто відкидає Його поклоніння та гордиться, Він збере їх усіх до Себе.
173. Тим, хто увірував (в Єдність Аллаха – ісламський монотеїзм) і чинив праведні діяння, Він дасть їм (належну) винагороду та щедрість зі Своєї щедроти. А тих, хто відкинув Його поклоніння та загордився, Він покарає болісними муками. І не знайдуть вони собі, крім Аллаха, ні захисника, ні помічника.
174. О людство! Воістину, прийшов до вас переконливий доказ (пророк Мухаммад) від вашого Господа, і Ми зіслали вам явне світло (цей Коран).
175. Отже, тих, хто увірував в Аллаха і міцно тримався за Нього, Він допустить їх до Своєї милості та благодаті (тобто Раю) і направить їх до Себе прямим шляхом.
176. . Вони вимагають від вас законного вироку. Скажи: «Аллах наказує (таким чином) щодо Аль-Калала (тих, хто не залишив ні нащадків, ні висхідних спадкоємців). Якщо чоловік помре, залишивши сестру, але не матиме дітей, їй належить половина спадщини. Якщо (такою померлою була) жінка, яка не залишила дітей, її брат отримує спадщину. Якщо є дві сестри, їм належить дві третини спадщини; якщо є брати і сестри, чоловікові буде вдвічі більше, ніж жінці. (Таким чином) Аллах роз'яснює вам (Свій Закон), щоб ви не заблукали. А Аллах все знає».
Прочитайте суру Ан-Ніса
- Сура Ан-Ніса арабською (Мусхаф)
- Сура Ан-Ніса англійською мовою
- Англійський тафсир сури Ан-Ніса (Жінки)
- Купити Коран з англійським перекладом
